Сашко Ірванець зауважив, що Петро - четвертий із "Бу-Ба-Бу" і агов-нув третьому - Неборакові, який сховався за шинквасом "Ляльки" і який аж наприкінці презентації сказав кілька слів-запросин до частування.

Мідянці було приємно представляти свою книгу у Львові (голосом Винничука із пом'якшеним майже по-полтавськи "ль"), Мідянці, "не прозорому, а софістикованому, загерметизованому, який нікуди не "вицофується" зі свого міста, який сяє поважним сенсом та лінгвістикою..." Словом, Петро раз по раз червонів, вислуховуючи компліменти, і, нарешті, передав "перо" Ірванцеві.

Сашко виявився не таким чутливим до компліментів і одразу ж попросив публіку заощадити оплески Іншим... Але саме йому лупили в долоні до нестями. І за його вже легендарне "Любіть Оклахому!", і за його відому Раю (пародію на яку зачитав з пам'яті Юрій Андрухович), за "Стодола. Рів. - Сто доларів", і за "Сало - це ласощі", і за таке та не таке інше.

Сергій Жадан таки не втримався і висловив припущення, що він подібний на Ірванця і, може, є його родичем! А відтак, теж має право на відсотки із продажу книги Сашка. "Так, він справді подібний, але ніяких відсотків", - відрубав Ірванець під гучний регіт публіки. (Не знаю, як щодо хліба, але видовищ не бракувало).

Потім Максим Стріха щиро і палко закликав любити поезію Данте Ірванця та "співця абрикосового прованту" Мідянки, бо "вони того варті"!

І дижма варта, щоб про неї знали!
А тим паче дижма в ліриці Мідянки.
Ще й в контексті любові до Оклахоми по-ірванцевому.
Отакої.

Марія ТИТАРЕНКО

P.S. Дижма - це зовсім не те, що Ви собі думаєте!!!