Концертна “Лялька”

Незважаючи, що попереднього дня в «Ляльці» відбувся ще один роковий концерт, 4-ий РОКрик зібрав в стінах клубу не менше народу. Це свідчить про одне: з приходом осені концертний сезон нарешті відкрився!

Львів'яни « ASSA » виявилися єдиним представником нашого міста серед команд, що виступали першого дня. Незважаючи на те, що вчора вони відіграли програму тут, в «Ляльці», хлопці навіть не виглядали стомленими. Радше навпаки – тішилися з такої регулярної концертної практики, яка йде тільки на користь молодим музикантам. Як і вчора, спрагла до слему публіка почала реагувати на музику з перших же акордів. Це вилилося в масштабне відривне поґо, яке безперервно тривало аж до завершення концерту, поступово посилюючись відповідно до драйву, який видавала кожна наступна група.

Далі львів'ян замінили на сцені столичні гості – гурт « Etwas Unders ». Вони вже вдруге виступають в «Ляльці», і реакція публіки дає підстави стверджувати, що не востаннє. Дві дівчини (вокалістка та барабанщиця) і два хлопці (гітара й бас) «розкочегарили» натовп до пікової точки. « Etwas Unders » випромінювали впевненість, якої бракує багатьом місцевим гуртам. Після концерту вдалось виловити учасників групи і розпитати про враження від фестивалю, міста, публіки.

Еліс (бас): Місто – дуже гарне. Ми сьогодні цілий день гуляли, і поїдемо додому аж завтра ввечері, бо сьогодні не вдалося всього побачити.

Жан (гітара): Дуже тішимося з реакції людей: люди слемилися безперестанку. Су перова у вас публіка. А ще, нас нагодували смачнющими варениками, за що – окрема подяка!

Лєночка (вокал, тексти): Ми дуже задоволені організацією. Віка і Вітьок – молодці в цьому плані.

Ю.К.: На багатьох рок-концертах публіку мало цікавить, про що співає група. А у вас якраз непересічне текстове наповнення. Лєно, що ти намагаєшся донести до людей своїми текстами?

Лєночка : Так, справді прикро, що молоді головне – пострибати під гучний барабанний ритм і шум гітар, а до слів на концертах майже ніхто не прислухається. Я ж хочу, щоб люди схаменулися і зазирнули всередину себе. Щоб усвідомили, що ми живемо не просто так. Потрібно любити всіх, бо в любові – сила.

Є тексти, спрямовані проти шкідливих звичок: цигарки, наркотики тощо. Наприклад, пісня про шкідливість тютюнопаління – «Смолокурова ідея». Вона хоча й важка і агресивна, проте повинна спонукати людей замислитися.

«Добивали» львівську публіку того вечора сумчани « Jim Jam's » . Люди не встигли дати перепочинок ногам і шиям після виступу « Etwas Unders », як « Jim Jam's » з першої ж пісні дали зрозуміти: відпочинок настане тільки тоді, коли вони зійдуть зі сцени. Хлопаки валили ритмічний нью-метал а-ля « Soulfly » та « Korn ». Всидіти на місці під таку музику просто нереально. Співали українською, англійською, та для молодечих тіл, які буквально літали клубом, це вже не мало ніякого значення. Давно клуб не витримував такого слему. Після «обов'язкової» програми публіка все не відпускала хлопців зі сцени – їм довелося виконати ще дві пісні на «біс», і тільки тоді концерт було завершено.

Другий день проходив під знаком екстремально важкої музики, і відкривала його місцева дез-команда « Dogma » . Патлаті фани оточили сцену, але не ніхто ворушився: всі уважно слухали. Ламані ритми «Догми» рвали клуб на шматки, і під завісу виступу народ нарешті розрухався – напруга спала і пересуватися «Лялькою» стало небезпечно. Якщо не для життя, то для здоров ' я точно.

В перерві вдалося поспілкуватися з Вітьком, вокалістом львівського гурту АННА і, за сумісництвом, співорганізатором фестивалю «РОКрик».

Ю.К.: Віть, розкажи про перспективи фестивалю...

Вітьок: Намагаємося щоразу пропонувати слухачам щось нове. Адже львівський слухач стає дедалі вибагливішим. Зараз моєю найбільшою мрією є запросити до Львова найкращу альтернативну групу Росії – « Amatory » .

Ю.К.: Як вдалося запросити московські команди?

Вітьок: Це – ініціатива Роджера, гітариста « Dogma » . Він допомагає організувати цим групам тур Україною і погодився виступити з ними в рамках «РОКрику».

Ю.К.: Які з львівських груп в майбутньому презентуватимуть рідне місто на «РОКрику»?

Вітьок: У Львові є багато хороших гуртів, але тих, які регулярно виступають і прогресують, можна перелічити на пальцях. Сподіваюся, що таланти все-таки не перевелися, і дадуть про себе знати. Ми з радістю візьмемо їх на фест!

За той час підготувалася рівненська brutal-grind команда « Mass Massacre » . Вони шокували присутніх своїм брутальним зубодробильним дезом, стилю ранніх Cannibal Corpse . Сам виступ рівненчан видався досить одноманітним – мало хто розрізняв їх пісні одна від одної.

При цьому, найцікавіше було спостерігати за ударником, який, вистукуючи монотонні швидкі партії, меланхолійно дивився в одну точку і без зміни емоцій преспокійно жував жуйку. Наче то не його руки-ноги вистукують шалені партії в темпі 220 ударів в хвилину.

Коли на сцену вийшли москвичі « Moray Eel » , зал принишк. Адже за всю історію клубу, серед російських виконавців тут виступав хіба лиш БГ і поодинокі джазмени. Дехто з глядачів не приховував, що не розуміє важкої музики, а на концерт прийшов виключно, щоб поглянути, як сприйматимуть у Львові групи з Росії.

Вокалістка гурту спершу привітала натовп англійською. Жодної реакції. Та за мить всі були приголомшені, почувши з її вуст: «Добрий вечір! Ми, група « Moray Eel » з Москви...» . Зал вибухнув шаленими оплесками і вигуками «Браво!». Найцікавіше те, що в перервах між піснями Катя спілкувалася з залом теж виключно українською.

« Moray Eel » виконували потужний thrash-core з жіночим ґроулінґом, який змінювався різноманітними вокальними техніками. Іноді музика насичувалася помірно-темповими рифами а-ля Tool , що робило враження від гурту ще яскравішим.

Катя (вокал): Ми не сподівалися на такий теплий прийом в Україні! Це вже наш третій концерт в рамках спільного туру з « Everlost », і я вже маю з чим порівнювати. Приємно вразив звук у Вашому клубі – набагато кращий, ніж на минулому київському концерті. Особлива подяка – звукорежисеру: у нас завжди проблеми з визвученням бас-барабана, а тут він звучав, як має бути.

Ю.К.: Ти здивувала всіх своєю українською мовою. Не виглядало на те, що це – завчені фрази...

Катя: Так, справді, я протягом 8 років жила в Україні – на Хмельниччині, тому це турне – особливе для мене. Взагалі, я люблю Західну Україну, нещодавно їздила відпочивати до Ужгорода. Тут у Вас – Європа: архітектура, приємні люди.

Ю.К.: Скільки часу існує група? Чого вдалося досягти за цей час?

Катя: В такому стилі ми граємо разом вже два роки. До того були спроби робити застарілий thrash metal , але з плином часу схаменулися і почали виконувати сучаснішу музику. Весною цього року ми випустили альбом « Psycho: Delusion », який, до речі, можна сьогодні тут придбати. Зараз маємо турне Україною, яке охоплює 8 міст. Наразі – дуже задоволені його перебігом.

Ю.К.: Звідки черпаєте натхнення? Які ваші музичні інспірації?

Катя: Гітарист і ударник слухають музику генерації Led Zeppelin , басист – більш сучасний метал: Disturbed, Tool , я – більш важку музику. Оскільки музику пишемо всі разом, то й виходить суміш металевих стилів.

Закривали фест ще одні московські thrash -металісти – « Everlost » . Квартет не дав відпочити натовпу і довів залу до «шалу від металу». Люди стрибали, кричали, трясли «хайрами» – так-би мовити, «класика жанру».

Тож фестиваль, без сумніву вдався на славу. Окрім публіки і виконавців, задоволеними залишилися й організатори, які тепер повинні знову здивувати Львів чимось поважним. Що ж, чекаємо ювілейного, п'ятого «РОКрику»!

Юрко Козій